ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМ�? УКРАЇН�? (щодо об'єктів доступних для неповносправних осіб)

• ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМ�? УКРАЇН�?
  • 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (подається повністю)
  • 2. В�?МОГ�? ДО ЗЕМЕЛЬН�?Х ДІЛЯНОК (Витяг)
  • 3. ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТ�?ВНІ РІШЕННЯ БУД�?НКІВ І СПОРУД (Витяг)
    
    
  • ДОДАТОК Г (обов'язковий)
    ПАРАМЕТР�? ЗОН І ЕЛЕМЕНТІВ БУД�?НКІВ, СПОРУД І ПР�?МІЩЕНЬ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА МАЛОМОБІЛЬН�?Х ГРУП НАСЕЛЕННЯ
  • ДОДАТОК К (рекомендований)
    РОЗМІР�?, ОДНОЧАСНА ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ, РЕКОМЕНДОВАНІ ВАРІАНТ�? В�?КОР�?СТАННЯ КР�?Т�?Х СПОРТ�?ВН�?Х СПОРУД, ПР�?ЗНАЧЕН�?Х ДЛЯ ЗАНЯТ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШ�?Х МАЛОМОБІЛЬН�?Х КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ
  • ДОДАТОК Т (рекомендований)
    ПЛОЩА РОЗДЯГАЛЕНЬ БАСЕЙН�?, ЗАЛІВ, ВІДКР�?Т�?Х СПОРУД ДЛЯ ІНВАЛІДІВ РІЗН�?Х ГРУП
  • ДОДАТОК У (рекомендований)
    СКЛАД І ПЛОЩІ ПР�?МІЩЕННЯ МЕД�?КО-ВІДНОВЛЮВАН�?Х ЦЕНТРІВ, У ТОМУ Ч�?СЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ
    
    
• Коментар з рисунками до застосування Додатку Г (обов’язкового) ДБН В.2.2-13-2003 “Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди”
  
  

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМ�? УКРАЇН�?

Ці Норми по�?ирюються на проектування нових і реконструкцію критих і відкритих спортивних споруд із місцями для глядачів або без них:

- відкритих площинних спортивних споруд;

- критих спортивних споруд: спортивних залів, ковзанок із �?тучним льодом, басейнів;

- спеціалізованих спортивних споруд: споруд для стрільби з лука, кінного спорту, лижних баз,

- комплексів трамплінів для стрибків на лижах із трампліна, фристайлу. біатлонних стрільбищ.

- санно-бобслейних трас, гірськолижних трас, тирів для кульової стрільби, веслувальних баз;

- стадіонів: льодових, лижних, комплексних;

- фізкультурно-оздоровчих споруд: комплексних майданчиків, смуг пере�?код, „стежок здоров'я”, відкритих і критих ванн, фізкультурно-оздоровчих комплексів, приміщень для спортивних занять, лижних баз і ковзанок для масового катання.

Перелік видів спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд наведений у додатку А.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

У цих Нормах використовуються терміни і визначення згідно з додатком В.

Під час проектування споруд для видів спорту і фізкультурно-оздоровчих занять, не зазначених у цих Нормах, розміри, пропускна спроможність та ін�?і вимоги до специфічних для даного виду приміщень і споруд повинні визначатися завданням на проектування

Спортивні споруди, призначені для збірних команд країни і олімпійського резерву, повинні проектуватися за завданням на проектування центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту з урахуванням вимог цих Норм.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (подається повністю)

1.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди класифікуються за їх функціональним призначенням залежно від видів спорту і дозвіллєвої діяльності, а також за характером використання на:

- навчально-тренувальні;

- спортивно-демонстраційні;

- спортивно-видовищні;

- фізкультурно-оздоровчі.

Навчально-тренувальні та фізкультурно-оздоровчі споруди можуть кооперуватися з культурно-видовищними і навчальними закладами.

1.2 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди за функціональним призначенням поділяються на комплекси та групи:

- основні, призначені безпосередньо для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять;

- допоміжні, призначені для осіб, які займаються, тренерів та судців, а також медичні, службово-адміністративні, складські тощо;

- комплексу для глядачів.

1.3 Кількість, склад і місткість спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд і їх комплексів встановлюється відповідно до норми площі, передбаченої вимогами розділу 6 ДБН 360.

Спеціалізація споруд за видами спорту і кількість місць для глядачів встановлюються завданням на проектування залежно від місцевих умов, чисельності населення і містобудівного значення спортивної споруди або комплексу.

1.4 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г.

1.5 Необхідність вла�?тування захисних споруд цивільної оборони у спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинках і спорудах визначається-завданням на проектування за погодженням із �?табом цивільної оборони, а їх проектування здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-5.

1.6 Розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд у вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщеннях до житлових будинків дозволяється тільки для закладів з регламентованим режимом функціонування (з 7 до 23 години) згідно з вимогами СНІП 2.08.01 та СНІП 11-12.

Вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення до житлових будинків можуть використовуватися для розміщення ли�?е таких видів спортивних і фізкультурно-спортивних закладів, які відповідають вимогам СанПіН 3077, СанПіН 1304, СНІП 2.04.05, ДСН 3.3.6.037, ДБН 360, п. 3.14 за показниками �?умового режиму, вібрації та мікроклімату в житлових приміщеннях.

1.7 Будівельні та опоряджувальні матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки згідно з ДБН В.1.4,1.01, ДБН В.1.4-2.01, ДГН 6.6.1-6.5.001.

2. В�?МОГ�? ДО ЗЕМЕЛЬН�?Х ДІЛЯНОК (Витяг)

2.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на сельбищній території,, у місцях відпочинку населення та на ін�?их спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під'їздами і підходами від зупинок громадського транспорту згідно з ДБН 360 з обов'язковим додержанням-нормативного �?умового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських будинків згідно з вимогами ДержСанПіН 173 п. 4.10, ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128т4690, СанПіН 42-120-4948. Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпечують пересування на кріслах-колясках.

2.3 Благоустрій території спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд, під їзди і пі�?охідні доріжки повинні проектуватися з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН Б.2-41 ВСН 62.

Проїзди і пі�?охідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що розта�?овуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Проїзди повинні мати удосконалене полег�?ене або капітальне покриття. Пі�?охідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде �?орстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширина пі�?охідних доріжок повинна прийматися не мен�?е 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пі�?охідних �?ляхів слід передбачати вла�?тування пандусів і сходів. Уклон кожного мар�?у пандуса не повинен перевищувати 3 %, а його довжина повинна бути не біль�?е 10 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху - не мен�?е 1,0м; за двостороннього руху - не мен�?е 1,8м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід передбачати спеціальні доріжки або пандуси.

2.10 Стоянки автомобілів проектуються згідно з вимогами ВСН 01. У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні знаходиться не далі 40 м від входу до цієї споруд і мати з нею зручний зв'язок. Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не мен�?е 3,5 м.

Відкриті площинні спортивні споруди (Витяг)

2.17 По обидва боки сходів або пандуса, призначеного для пересування людей з обмеженою рухливістю, повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,7 м І 0,9 м Довжина поручнів повинна бути біль�?ою від довжини пандуса або сходового мар�?у не мен�?е ніж на 0,3 м.

2.18 Для забезпечення орієнтації інвалідів із дефектами зору краї доріжок повинні виділятися смугами з чіткою фактурою і контрастним кольором. Бордюрні камені в місцях перетину з пі�?охідними �?ляхами слід передбачати зниженими, тобто завви�?ки 0,03-0,04 м. Застосування каменів і ско�?еною верхньою гранню не допускається.

2.19 Ула�?тування смуг безпеки для інвалідів на кріслах-колясках уздовж бігових доріжок навколо зон і майданчиків для спортивних занять інвалідів повинно передбачатися згідно з ВСН 62.

2.20 У сходовому мар�?і повинно бути не мен�?е трьох сходинок. Сходинки повинні бути глухими і рівними, без виступів, а по краях �?ирини мар�?ів повинні мати бортики 0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, палиці, милиці. Ширина проступів відкритих зовні�?ніх сході повинна бути не мен�?е 0,4 м, а висота підйому - не біль�?е 0,12 м.

2.21 На майданчиках для стрільби з лука слід передбачати їх огорожу з вла�?туванням спеціально обладнаних місць.

3. ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТ�?ВНІ РІШЕННЯ

БУД�?НКІВ І СПОРУД (Витяг)

Місця для глядачів

3.69 Розміри місць на трибунах для сидіння слід приймати не мен�?е: глибину ряду для відкриті споруд - 0,8 м, для критих - 0,8-0,9 м.

При проектуванні тимчасових місць (у тому числі блітчерів) допускається приймати змен�?ення

а) глибини ряду до 0,75 м;

б) �?ирини місця для сидіння (вздовж ряду) до 0,45 м:

в) глибини сидіння для відкритих споруд до 0,35 м, для критих - до 0,4 м.

При проектуванні тимчасових місць допускається змен�?ення глибини сидіння в критих спорудах до 0,35 м, висоти сидіння над рівнем підлоги проходу - 0,43 м.

За різниці рівня підлоги суміжних рядів трибуни понад 0,3 м у сидіннях належить передбачати вла�?тування спинок, що піднімаються над підлогою розта�?ованого вище суміжного ряду не мен�? ніж на 0,12 м.

Місця на трибунах для стояння повинні мати глибину кожного ряду не мен�?е 0,45 м і �?ирину (вздовж ряду) не мен�?е 0,5 м.

Для інвалідів на кріслах-колясках необхідно передбачати спеціальні місця на рівній поверх підлоги із зручним підходом. Кількість таких місць встановлюється завданням на проектування але не мен�?е 4 місць. Розміри та розта�?ування місць приймаються згідно з вимогами Г.19 ÷ Г.20 додатку Г.

ДОПОМІЖНІ ПР�?МІЩЕННЯ (БУД�?НК�? І СПОРУД�?)

Загальні вимоги 

3.74 Склад та площі допоміжних приміщень слід приймати згідно з таблицею 11 і вимогам цього розділу. Кількість санітарних приладів у допоміжних приміщеннях слід приймати згідно; таблицею 12.

Площу роздягалень басейнів, залів, відкритих площинних споруд для інвалідів різних груп слід приймати за додатком Т.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спорт�?кіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного інвалідами й ін�?ими категоріями.

Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять �?колярів та населення у �?колах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, ду�?овими, санвузлами для обслуговування дорослих та �?колярів згідно з таблицями 8-9.

ДОДАТОК Г
(обов'язковий)

ПАРАМЕТР�? ЗОН І ЕЛЕМЕНТІВ БУД�?НКІВ, СПОРУД І ПР�?МІЩЕНЬ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА МАЛОМОБІЛЬН�?Х ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Г.1 Для занять людей із повною або частковою втратою зору не допускається використання окремих майданчиків і зон, обгороджених у багатосекційних залах перегородками, що не забезпечують акустичної ізоляції. У спортивних залах, призначених для цієї категорії людей, слід передбачити звуковбирні акустичні стелі, а на стінах залів - об�?ивку м’якими і пружними матеріалами висоту не мен�?е 2 м від підлоги й встановлення горизонтальних поручнів.

Г.2 Уздовж бігової доріжки з боку місць для глядачів слід передбачати смугу безпеки зав�?ир�?ки не мен�?е 1 м, а за її межами - вільний простір зав�?ир�?ки не мен�?е 3 м для розміщення інвалідів на кріслах-колясках.

Г.3 Навколо зон і майданчиків для занять інвалідів, що користуються під час пересування кріслами-колясками, слід вла�?тувати смуги безпеки зав�?ир�?ки не мен�?е 2 м, а по торцевих (коротких) сторонах ігрових майданчиків - не мен�?е 3 м На тенісних кортах зона безпеки повинна бути збіль�?ена: уздовж майданчиків до 4 м, по торцевих сторонах - до б м.

Г.4 У випадку, якщо бігова доріжка відділена від місць для глядачів огорожею, у ній потрібно передбачати проходи для інвалідів на відстані один від одного не мен�?е 100 м.

Г.5 Для забезпечення орієнтації і безпеки спортсменів із повною або частковою втратою зору слід:

а) використовувати як орієнтири для напрямку руху звукові маяки;

б) вла�?товувати по периметру ігрових майданчиків смугу орієнтації зав�?ир�?ки не мен�?е 1,5 м із прилеглою до неї смугою безпеки зав�?ир�?ки не мен�?е 2,5 м;

в) вла�?товувати смугу орієнтації зав�?ир�?ки не мен�?е 2 м уздовж доріжок для бігу або розбігу перед стрибком;

г) передбачати на біговій доріжці зону старту завдовжки за напрямком руху не мен�?е 5 м і зону фіні�?у - завдовжки не мен�?е 25 м;

д) вла�?тувати смугу орієнтації зав�?ир�?ки не мен�?е 1,2 м по периметру ванн басейнів. Смуга орієнтації, а також повороти бігових доріжок, зони стартів і фіні�?ів, від�?товхувальні зони стрибків повинні виділятися фактурною поверхнею покриття з яскравим контрастним кольором;

е) встановлювати сектор для стрибків у довжину на протилежній від центральної трибуні стороні; �?ирина ями для стрибків у довжину повинна бути не мен�?е 7,0 м, �?ирина доріжки для розбігу не мен�?е 3,0 м. Необхідно також передбачити встановлення звукового маяка перед стрибковою ямою для орієнтації спортсменів-інвалідів із повною втратою зору.

Г.6 На відкритих площинних спорудах, призначених для занять людей із повною або частковою втратою зору, слід передбачати захист від �?уму зон і майданчиків зеленими насадженнями сумарним розрахунковим рівнем звукоізоляції за літнім періодом року не нижче 3 дБ

Г.7 В разі проектування лазні сухого жару (сауни) її приміщення слід розта�?увати в будинку, що стоїть окремо, або на пер�?ому поверсі будинку не нижче другого ступеня вогнестійкості та дотриманням вимог ДБН В.2.2-9 і протипожежних норм.

Г.8 По периметру ванн басейнів слід передбачати обхідну доріжку зав�?ир�?ки не мен�?е, м:

а) для відкритих басейнів - 2,5;

б) для басейнів у залах - 2.

Ширина доріжки з боку стартових тумбочок і входів із роздягальних приміщень повинна бути не мен�?е 3,5 м. Щоб уникнути травм у басейні для обхідних доріжок, підлоги в роздягальні ду�?ових слід передбачити з �?орсткуватим покриттям, яке під час намочування не стає слизькими.

Г.9 Уздовж стін залу басейну і на входах до залу з приміщень перевдягання і ду�?ових слід встановлювати горизонтальні поручні на висоті від підлоги в межах від 0,9 до 1,2 м, а в залах із басейном для дітей - на рівні 0,5 м від підлоги.

Г.10 По зовні�?ньому периметру обхідних доріжок навколо відкритих басейнів слід передбачати огорожі завви�?ки не мен�?е 1 м із поручнями.

Г.11 У мілкій частині ванни басейну для спуску у воду слід передбачати сходи зав�?ир�?ки ке мен�?е 0,9 м, із �?ириною проступів не мен�?е 0,3 м і висотою сходинок не біль�?е 0,14 м. Сходи повинні мати стаціонарні поручні.

Г.12 Розміри ванни басейну для дітей повинні бути не мен�?е, м: у до�?кільних закладах і будинках-інтернатах -3 x 7; у �?колах-інтернатах - 6 х 12,5.

Глибина ванни басейну за рівнем води повинна прийматися перемінною, м:

а) для дітей до�?кільного віку - 0,6-0,8;

б) для дітей �?кільного віку - 0,8-1,05;

в) для дітей у будинках-інтернатах - 0,25-0,5.

Г.13 Для спуску у воду і підйому з неї інвалідів із ураженням опорно-рухового апарату спід використовувати жолоби або спеціальні підйомники.

Г.14 У приміщеннях роздягалень слід передбачати для інвалідів, які займаються:

а) місця для зберігання крісел-колясок;

б) індивідуальні кабіни площею кожна не мен�?е 4 м^² для перевдягання з розрахунку по одній кабіні на трьох інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;

в) не мен�?е двох індивідуальних �?аф завви�?ки не біль�?е 1,7м для зберігання милиць і протезів;

г) лавку завдовжки не мен�?е 3 м, зав�?ир�?ки не мен�?е 0,7 м і завви�?ки не біль�?е 0,5 м у приміщеннях роздягалень. Навколо лавки повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду до неї інваліда на кріслі-колясці. В разі неможливості вла�?тування зазначеної лавки слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лавки зав�?ир�?ки не мен�?е 0,6 м.

Г.15 При проектуванні роздягалень слід передбачати для інвалідів на кріслах-колясках із супровідними не мен�?е двох блоків площею кожний не мен�?е 14 м^², обладнаних трьома двоярусними �?афами для одягу, із власними ду�?овою кабіною і туалетом. За розрахункової пропускної спроможності спортивного будинку або споруди біль�?е 35 інвалідів на кріслах-колясках кількість таких блоків повинно бути не мен�?е чотирьох.

Г.16 Індивідуальні �?афи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід розта�?овувати в нижньому ярусі. В разі відкритого способу зберігання дома�?нього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на висоті від підлоги не біль�?е 1,3 м,

Г.17 Прохідні ножні ванни на �?ляху до басейну з приміщень роздягалень слід проектувати з урахуванням можливості проїзду через них інвалідів на кріслах-колясках.

Г.18 При роздягальнях слід передбачати кімнату відпочинку розрахунковою площею не мен�?е 0,4 м² на кожного з інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками, а при сауні - площею не мен�?е 20 м².

Г.19 На стаціонарних трибунах і в партері спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних споруд слід передбачати місця для інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках.

Г.20 Місця для інвалідів слід передбачати в пер�?ому ряду трибун (партеру); при цьому в тій частині ряду, де розта�?овані місця для інвалідів, сидіння не вла�?товуються, а їх роль повинні виконувати крісла-коляски. Ширина під'їзду інвалідів до своїх місць повинна прийматися не мен�?е 0,9 м, а за необхідності повороту крісла-коляски на 90° - не мен�?е 1,3 м. Розмір кожного місця приймається виходячи із �?ирини 0,9 м і довжини 1,5 м.

Г.21 Кількість місць для інвалідів повинна визначатися завданням на проектування; при цьому кількість місць приймається з розрахунку одне місце на кожні 300 місць для глядачів, але не мен�?е чотирьох.

ДОДАТОК К
(рекомендований)

Таблиця К.1 - РОЗМІР�?, ОДНОЧАСНА ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ, РЕКОМЕНДОВАНІ ВАРІАНТ�? В�?КОР�?СТАННЯ КР�?Т�?Х СПОРТ�?ВН�?Х СПОРУД, ПР�?ЗНАЧЕН�?Х ДЛЯ ЗАНЯТ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШ�?Х МАЛОМОБІЛЬН�?Х КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ

ДОДАТОК Т
(рекомендований)

Таблиця Т.1 - ПЛОЩА РОЗДЯГАЛЕНЬ БАСЕЙН�?, ЗАЛІВ, ВІДКР�?Т�?Х СПОРУД ДЛЯ ІНВАЛІДІВ РІЗН�?Х ГРУП

ДОДАТОК У
(рекомендований)

Таблиця У.1 - СКЛАД І ПЛОЩІ ПР�?МІЩЕННЯ МЕД�?КО-ВІДНОВЛЮВАН�?Х ЦЕНТРІВ, У ТОМУ Ч�?СЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ

Нагору

Коментар з рисунками до застосування Додатку Г (обов’язкового)
ДБН В.2.2-13-2003 “Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди”

Параметри зон і елементів будинків, споруд і приміщень для інвалідів та маломобільних груп населення

Г-2 - Г-6

Варіант вла�?тування комплексу �?товхання спортивного ядра для тотально сліпих: 1. доріжка для бігу по колу; 2. доріжка для бігу по прямій; 3. ділянка для стрибків у довжину; 4. поле для спортивних ігор; 5. рельєфне покриття на поворотах.

Г-8

Для покриття обхідної доріжки басейну потрібно застосовувати неслизьку плитку, але без надмірної фактури, щоб не уразити надто чутливо �?кіру ніг інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату (УОРА). На обхідних доріжках рекомендується вла�?товувати сидіння з підігрівом на висоті 508 мм від підлоги. Це дає можливість пересісти з візка, а також відпочити перед входом до води. Обхід уздовж ванни повинен мати попереджувальне кольорове маркування та неслизьке тактильне покриття, яке включає смугу для орієнтування, що особливо важливо для інвалідів з вадами зору. Можливий варіант - контрастний колір пластикової ре�?ітки в басейнах з переливним жолобом.

Деталі борту басейну. 

Тип І. Найбіль�? розповсюджені традиційні переливні жолоби на рівні обхідної доріжки. При використанні для інвалідів цей тип має як переваги, так і недоліки.  Переваги: зручні�?е інвалідам з УОРА входити у воду чи виходити з басейну (потребує мен�?их зусиль рук, мен�?е сходинок для спуску); полег�?ує контакт з тренером та при потребі роздавати допоміжні плавальні засоби. Недоліки: мен�? помітним є край ванни, чим є небезпечний для інвалідів з вадами зору; складні�?е вхопитися за край басейну; складно виконувати стрибки у воду. Такий бортик рекомендовано для спортивного плавання.
Тип ІІ. Існує варіант, коли рівень води на 30 см нижче борту і вода стікає в жолоб, ула�?тований в товщині борта. Цей варіант є найкращим для інвалідів з вадами зору, оскільки забезпечує необхідне віддзеркалювання звуку для орієнтування. Ін�?і переваги: гігієнічність (вода не потрапляє на обхідну доріжку); змен�?ена небезпека послизнутися; краще фіксується край ванни; зручно використовувати борт для пересадки з інвалідного візка; бортик жолоба зручний для відпочинку; зручно триматися за поруччя жолоба. Недоліки: погано гасить хвилі, виникає незручність з очисткою жолоба.
Тип ІІІ. Борт з низьким рівнем обхідної доріжки з рівнем води в рівні борта біль�? доцільний для оздоровчих і терапевтичних ванн.  Переваги: біль�?е поле зору для плавця; зручність для роботи інструктора; зручність входу інвалідів. Недоліки: вода вихлюпується на обхідну доріжку  Варіанти рі�?ення бортів ванн басейнів: А - тип І, Б - тип ІІ, В - тип ІІІ 2 - ре�?ітка контрастного кольору (краща для орієнтації людям з вадами зору)

Г-14

Важливим є жорстке кріплення лавки до підлоги, оскільки для пересідання з візка людина використовує її в якості опори. На сидіння для зручності людей з УОРА кладуться м’які підстилки, можливо поролонові чи поліуретанові мати.

Г-17

Ножні ванни і входи до басейну за кордоном не завжди вважаються доцільними. Якщо ножні ванни (за вітчизняними нормами) є необхідними, то там де вони вже існують, слід вла�?тувати або короткий об’їзд для інвалідів у чистих візках, або вла�?тувати мобільний пандус, або перекидні містки.

Г-18

Туалети і ду�?ові - складова частина блоку роздягалень. Якщо до цих приміщень вла�?товано проходити крізь тамбури, чи проходи відгороджені стінками, то планування повинне враховувати необхідну площу для маневрування візків.

В туалеті, розрахованому на багато людей, в кінці ряду повинна бути одна особлива кабінка, обла�?тована для інвалідів з УОРА. Для переміщення з візка на унітаз відстань від задньої стіни до переднього краю унітазу повинна бути не мен�?ою за 720 мм. Умивальники в кабінах туалету повинні бути в межах досяжності з унітазу, але не заважати маневруванню інвалідного візка. Умивальники слід обла�?товувати краном-змі�?увачем важільного типу. Дзеркала розміром по висоті 1400 мм, підві�?ені на висоті 600 мм від підлоги, вла�?товують усіх

Санвузли:  А - розта�?ування спеціальної кабіни для інвалідів в візках в багатомісному санвузлі.  Б - варіант планування кабіни санвузла для інвалідів у візках:  1. унітаз; 2. відкидне сидіння; 3. умивальник. В - варіант розміщення санвузла для інвалідів з УОРА, які не користуються візками.  Г - варіант планування кабіни санвузла.

Примітка. Відсутність ліфта чи ін�?і причини можуть не дати можливості інвалідам займати місця глядачів розта�?ованих на верхніх рівнях. Тоді додатковий доступний для інвалідів простір слід вла�?товувати на рівні землі.

Г-21

Варіант організації місць для глядачів-інвалідів. А - на трибунах басейну:  1. лавки з підігрівом; 2. місця для інвалідів на обхідній доріжці; 3. межа місць для глядачів.

Б - на трибунах відкритого стадіону:  1. розта�?ування місць для інвалідів на рівні поздовжного проходу з підйомом по пандусу; 2. розта�?ування місць для інвалідів на верхньому рівні, з підйомом на ліфті. В - фрагмент трибун відкритого стадіону з місцями для інвалідів у візках:  1. упор для колеса візка; 2. огорожа; 3. зона для візка.

Спеціальні вимоги до фізкультурно-спортивних споруд для інвалідів. 

В критих спортивних спорудах спеціальні вимоги пред’являються до стін, дверей, підлоги, обладнання, яке забезпечує інформацію та орієнтацію, до освітлення та освітлювальних приладів, до акустики, до кольору приміщення, до ін�?их деталей та обладнання.
    Для відкритих споруд окрім вимог доступності важливим завданням є забезпечення візуальною, тактильною та звуковою інформацією для полег�?ення орієнтації інвалідів.

Стіни спортивних залів повинні відповідати наступним вимогам:

- кріпильні деталі для обладнання, регуляторів та ін. повинні закладатися в рівень з поверхнею стін і заглиблюватись; 

- електричні вимикачі, регулятори освітлювальної арматури повинні розта�?овуватись на висоті 1,20 м, доступній для інвалідів;

- стіни з облицювальної цегли повинні виконуватись з затіркою врівень стіни.

Двері спортивних залів, відповідаючи загальним правилам проектування спортивних споруд, повинні відповідати і спеціальним вимогам:

- в дверях повинні бути оглядові панелі з протиударного скла, що б інвалід, спер�?у ніж ввійти до спортивного залу, міг бачити 

- що там відбувається в, уникаючи таким чином можливих зіткнень;

- знизу на дверях повинні бути великі протиударні панелі (завви�?ки 30 см), оскільки їх часто �?товхають підніжкою інвалідного візка, щоб відчинити.

Покриття підлоги вибирають, враховуючи спеціальні вимоги:

- підлогу в залі, де використовуються візки, слід фарбувати в темні�?і відтінки, що б не зали�?алося слідів від �?ин;
- біль�? безпечна поверхня підлоги з напівпружних чи пружних синтетичних матеріалів (типу „Регупол” з верхнім �?аром товщиною 6 мм);
- для занять людей тотально сліпих та з вадами зору поверхня підлоги повинна бути бездоганно гладкою, щоб виключити можливість скалок та травм

Інформація та орієнтація. 

Якщо в залах проводяться заняття глухих спортсменів, необхідно передбачити можливість дублювання об’яв та коментарів написами на дисплеях і табло (рахунок, пору�?ення правил тощо).

Позначення та символи (відповідно з міжнародною практикою) рекомендується робити такими кольорами:

- тривога, стоп - червоний;

- перерва, пауза - жовтий;

- дзвінок, початок гри - білий;

- евакуаційний �?лях - біла лінія на зеленому полі.

Для тотально сліпих та спортсменів з вадами зору візуальна інформація в залі повинна дублюватися звуковою, також необхідні тактильні позначення, як наприклад зміна фактури поверхні підлоги (інформаційні доріжки по периметру ігрових зон), опуклі надписи.

По периметру спортивного залу на висоті 100 см від підлоги в залах для занять спортсменів з вадами зору та тотально сліпих обла�?товується поруччя для орієнтування при ходьбі, бігу.

Колір. Різні види інвалідності можуть супроводжуватись загальною чи частковою втратою сприйняття кольору. Бажано використовувати чисті, незалежні від якості освітлення, контрастні кольори: підлога - голуба (жовта), стіни - жовті (голубі); варіант (приміщення тренажерів): підлога - зелена (червоно-коричнева), стіни - червоно коричневі (зелені).

Для вказівників, позначень та ін�?их орієнтирів у залі рекомендується поєднання блакитного, зеленого, червоного з білим чи жовтим з чорним. Кольором слід відзначити функціональні відмінності приміщень, інвентаря (м’ячі - жовті, червоні, силові тренажери - голубі, зелені).

Попереджувальне кольорове маркування та орієнтири вла�?товуються для ігрових зон та обмежування активних зон мобільного обладнання (�?ирина смуги - приблизно 30см), а також для виявлення функціонально важливих елементів спортивного інвентаря (наприклад, центрування трампліна, доріжка розгону).

Розмітка для різних занять та ігор на підлозі спортивних залів може дезорієнтувати людей з вадами зору. При можливості слід виконувати розмітку для занять, які відбуваються в даний час.

При виборі кольору слід керуватися такими загальним критеріями, як фоновий контраст (стіни світлі - м’яч темний) і коефіцієнт відображення. Його середня величина r=0,45. Як правило, поєднання в залі кольорів повинно забезпечувати, з одного боку, заспокоєність і концентрацію, з ін�?ого - активізацію діяльності. Так, емоційно збуджуючий червоний, рожевий кольори слід використовувати в зонах короткочасного (до 10 хв.) перебування, наприклад біля окремого тренажера для розвитку рухової активності. Біль�? тривале за часом сприйняття цих кольорів викликає втому інвалідів.

Спортивне обладнання. Зали для загальної фізичної підготовки інвалідів можуть обладнуватися гімнастичними стінками, тренажерами «Здоров’я», різноманітними пристінними блоками, поруччями і дзеркалами для навчання ходьби, паралельними брусами, канатами, кільцями, перекладинами, гімнастичними лавами, велотренажерами, гірками тощо.

За кордоном для загальної фізичної підготовки інвалідів використовуються різноманітні нескладні пристосування: до�?ки для балансування, дробини з пандусом, м’ячі з різноманітних матеріалів, паралельні бруси для ходьби, батут на підлозі, спеціальний лежак, гімнастичні палки, легкі гантелі, низька гімнастична колода.

Велике значення в методиці занять фізичної підготовки інвалідів приділяється заняттям на тренажерах. Тренажери забезпечують індивідуальний підхід до кожного, хто займається, дозволяють дозувати навантаження.

Суспільні зони. Приміщення для відпочинку, клубні приміщення, кав’ярні повинні бути доступними для інвалідів на візках, проходи між столами та уздовж стійок - достатньо �?ирокими для інвалідних візків (мінімум 800 мм), щоб можна було під’їхати візком за столик, не пересідаючи з візка та не заставляти проходи.
В невеликих спорудах ці зони можна об’єднувати з вестибулем чи фойє. В торгових чи гральних автоматах зони розта�?ування щілин для оплати чи отримання товару слід розта�?овувати на висоті 1000 - 1300 мм.

Рекомендована лідература
Физкультурно-спортивные сооружения//под общей редакцией Аристовой Л.В. -М.: издательство «Спорт Академ -пресс»,1999- С. 438-461

Коментар підготувала Катерина Іванова,
Національний комітет спорту інвалідів України